24 лютого — в переддень 145-річчя від дня народження Лесі Українки в читальному залі бібліотеки відбулося свято, Кохання безкрає помчить наші душі увись».
Постать і погляди Лесі Українки — людини європейського рівня — продовжують хвилювати, бентежити, захоплювати. Вона уславила своє ім’я невмирущими творами і зробила крок у вічність.
Учасники заходу взяли на себе сміливість зазирнути в найпотаємніші куточки душі поетеси — особисте життя, а також дослідити у чому полягає сутність кохання, чи перегукуються погляди наших сучасників з поглядами Лесі на кохання, які звучать в її інтимній ліриці.
Щоб захід був цікавим і насиченим, учасники заздалегідь провели велику пошукову роботу, використовуючи ресурси бібліотеки ліцею.
Учні-«біографи» досліджували одну зі сторінок життя Лесі Укра¬їнки «Леся і кохання» та з’ясовували причини «нещасливого кохання» поетеси, створили фотоальбом «А про те, як ти вміла кохати, хай сьогодні і юнь пізна».
Учні «літературознавці», проаналізувавшии інтимну лірику поетеси, з’ясували, якими були погляди Лесі на кохання. Любов у поетеси — це щось «вічне», що стоїть понад потребами дня, понад юрбою, те, що творить людину і без чого вона гине.
Учні «соціологи» провели серед ровесників опитування: «Чи може бути щасливою людина без любові?». Із опрацьованих відповідей група зробила висновок: більшість молодих людей (60 %) вважає, що любити людину — це велике щастя і відповідальність, це постійне очікування та жертовність, це безмірне розуміння та бажання провести з коханим мить радості.
Бібліотекар Косточка Валентина Миколаївна презентувала матеріали книжкової виставки «Крилате слово – от моя стріла…». Доповненням до огляду був показ п’ятихвилинного фільму «Обличчя української історії. Леся Українка».
«Обернуся в легенду» – ці слова поетеси були пророчими. І вона мала право їх сказати, бо вогонь запалюється від вогню, і його жар не полишає одухотворені серця…
«Ні! Я жива, я буду вічно жити, Я в серці маю те, що не вмирає…». Затамувавши подих, слухали присутні на святі безсмертні Лесині слова, які схвильовано читала учениця групи №25 Карлсберг Анастасія.
Погляди Лесі Українки на кохання залишаються сучасними, тому що кохання — це молодість, вірність, вічність, упевненість, щастя, надія.
