29 вересня, у день, коли Україна і світ відзначають День пам’яті жертв масових убиств у Бабиному Яру, учні, які проживають у гуртожитку взяли участь у годині-пам’яті, приуроченій 80-м роковинам цієї трагедії. Здобувачі освіти відкрили для себе багато невідомих фактів цієї страшної сторінки історії України.
Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень.
Лише за два дні – 29 та 30 вересня 1941-го року в урочищі Бабин Яр у Києві нацистами було розстріляно майже 34 тисячі євреїв. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися і зорієнтуватися. Розпачли веридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Жертвами нацистів стали євреї, роми, моряки Дніпровської флотилії, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти Київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими».
Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. «Праведниками народів світу» називають людей, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Голокосту в роки Другої світової війни. Наразі 2659 громадян України удостоєні державою Ізраїль звання праведників народів світу за порятунок євреїв від Голокосту.
Зворушливими були розповіді вихователя Продан Катерини про свідчення очевидців тих страшних подій, які не залишили байдужим жодного із присутніх.
Захід супроводжувався відеопрезентацією та оглядом літератури, які підготувала бібліотекар Валентина Косточка.
